У жовтні 2014 року був затриманий громадянин С., якому було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Громадянин С. звинувачувався в тому, що 05.09.2014 року близько 21.00 перебуваючи в приміщенні квартири в р .. Києві разом з іншими особами, де вони розпивали спиртні напої, в ході конфлікту переріс у бійку завдав кухонним ножем тяжке тілесне ушкодження потерпілому, у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з наскрізним пораненням середньої і верхньої частки легені.
У ході судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено винність громадянина С. в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Стороні захисту вдалося спростувати твердження державного обвинувача про винність громадянина С., і переконати суд у його невинності, оскільки свідками не підтверджений факт нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому саме цією особою. Потерпілий ухилився від явки в судові засідання.
Суд у вироку серед іншого зазначив, що дослідивши докази, надані стороною обвинувачення в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що докази, для доведеність винуватості С. у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження стороною обвинувачення не надано. У ході судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено належними та допустимими доказами те, що це кримінальне правопорушення було скоєно обвинуваченим С.
Адвокатом Сидоренко Сергієм Олексійовичем в ході судового розгляду було доведено, що сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів, відповідно до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, та надано якісну правову допомогу в результаті якої була доведена невинність поза розумним сумнівом клієнта , і виправдано клієнта за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України у зв’язку з недоведеністю вчинення кримінального злочину.
20.05.2015 року Деснянський районний суд Києва виніс вирок яким виправдав громадянина С.
Захист здійснювалася за дорученням для здійснення захисту за призначенням, яке було видано Київським міським центром по наданню вторинної правової допомоги.