Гонорар є єдино припустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.

Фактори, що беруться до уваги при визначенні розміру гонорару включають в себе:

• обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, необхідність досвіду для його успішного завершення;
• ймовірність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;
• необхідність виїзду у відрядження;
• важливість доручення для клієнта;
• роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
• досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
• особливі і додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;
• характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;
• професійний досвід, науково-технічна підготовка, репутація, значні професійні можливості адвоката.

При визначенні вартості послуг адвоката жоден з вищевказаних факторів не має самодостатнього значення, всі вони підлягають взаємопов’язаному обліку стосовно до обставин конкретної справи (п. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України). Розмір гонорару адвоката визначається з урахуванням вищевикладених факторів на договірних засадах.